Гідрохінон

INCI: Hydroquinone

Зовнішній вигляд: порошок білого кольору

Розчинність: гліколі та спирт

Дозування: 2-4%

Режим вводу: в активну фазу

Збереження: в сухому та темному місці без доступу повітря

Термін придатності: 12.28

Країна: Китай 

Для створення косметичних засобів гідрохінон розчиняють у пропіленгліколі, етанолі (спирті) або діетиловому ефірі. Робоча концентрація гідрохінону 2-4%.

У чому і як розчиняти гідрохінон

1. Пропіленгліколь/пентиленгліколь/пропандіол/етоксиднліколь: найбільш популярний і стабільний розчинник у косметичній хімії. Для розчинення суміш гідрохінону та пропіленгліколю можна злегка підігріти на водяній бані, але строго не вище 40 °C, щоб активна речовина не зруйнувалася.
2. Спирт (етанол): гідрохінон розчиняється в медичному спирті при кімнатній температурі; це можна робити при пілінгах, як одноразову процедуру. Для щоденного використання така композиція буде сушити шкіру, так як гідрохінон і спирт сушать шкіру.
3. Вода: використовувати чисту воду як основний розчинник не рекомендується. У холодній воді його розчинність низька. Крім того, у водному середовищі гідрохінон окислюється киснем повітря, темніє та втрачає властивості.

Концентрація у готових засобах

1. Стандартні косметичні концентрації: застосовуються для поступового освітлення пігментних плям, ластовиння та постакне: 1-2%.
2. Вищі терапевтичні концентрації: використовуються при вираженій мелазмі або хлоазмі, найчастіше під контролем дерматолога: 3%.
3. Пілінги: 4%.

Важливі медичні обмеження

• Обов'язковий захист від сонця: Гідрохінон блокує вироблення меланіну. Без меланіну шкіра стає беззахисною перед ультрафіолетом. Наносити засіб можна лише на ніч, а вдень обов'язково використовувати сонцезахисний крем із високим фактором захисту.
• Протипоказання: Категорично заборонено використовувати засіб у період вагітності, грудного вигодовування, а також наносити на пошкоджену шкіру або зони навколо очей.

Перемішування: Процес розчинення вимагає акуратного та постійного перемішування до отримання однорідної прозорої структури.
Стабілізація та зберігання: Гідрохінон чутливий до впливу світла та кисню, тому готові склади часто вимагають використання стабілізаторів або антиоксидантів та відповідних умов зберігання у герметичній тарі (помповий або вакуумний дозатор). А розчинення краще проводити при низькому освітленні, особливо, щоб на розчин не потрапляли сонячні промені.
 

Пропорції розчинення гідрохінону в пропіленгліколі

Максимальна розчинність гідрохінону в пропіленгліколі при кімнатній температурі (25 °C) становить 23% за масою. Це означає, що в 100 г готового насиченого розчину може міститися максимум 23 г гідрохінону і 77 г пропіленгліколю.

Однак для створення косметичних та дерматологічних засобів готують розчини з певним запасом, щоб речовина не випала назад в осад (кристали) при охолодженні.

Я беру для зручності вирахування 3гр, ви же можете брати будь-яку кількість (до прикладу, 1,5гр гідрохінону). Для 3 грамів гідрохінону пропорції розраховуються:

1. Пропорція для повного розчинення 

Щоб гарантовано розчинити 3 г гідрохінону і отримати стабільний рідкий концентрат, який не закристалізується, потрібно не менше 12–15 г пропіленгліколю (приблизно 11–14 мл, оскільки щільність пропіленгліколю близька до одиниці — 1,04 г/см3).

При легкому нагріванні (до 40-45 ° C) у такому обсязі порошок розчиниться повністю.

2. Пропорція для введення у готовий засіб

Гідрохінон попередньо розчиняють у пропіленгліколі (будь-якому глколі) перед введенням у загальну масу крему або сироватки. Кількість розчинника залежить від підсумкової концентрації готового продукту:

Для отримання 2% крему (стандартне дозування) - наводжу приклад:
3 г гідрохінону повинні становити 2% від загальної маси засобу. Отже, загальна вага готового продукту буде 150 г. Для цього 3 г гідрохінону розчиняють приблизно в 15–20 грамах пропіленгліколю, а масу, що залишилася (близько 127–132 г) становить кремова основа.
Для отримання 4% крему (терапевтичне дозування):
3 г гідрохінону повинні становити 4% від загальної маси засобу. Загальна вага продукту становитиме 75 грамів. У цьому випадку 3 г гідрохінону розчиняють у 10–12 грамах пропіленгліколю, а решту маси добирають основою (крем чи гель).

Важливі правила роботи:

1. Захист від окислення: гідрохінон миттєво окислюється на повітрі і світлі, через що розчин темніє (стає коричневим) і втрачає властивості. У лабораторних умовах розчин пропіленгліколю обов'язково додають антиоксидант — наприклад, метабісульфіт натрію (близько 0,1–0,2% від загальної маси засобу). Ви же можете додати водорозчинний вітамін Е. Для цього окремо в гарячій воді розчинити вітамін Е і дочекатись поки розчин стане кімнатної температури. І цей розчин додати до розчину гідрохінону. Також стабілізаторами являються ЕДТА та натрію фітат.

2. Температура: Не нагрівайте пропіленгліколь вище 40–45 °C, інакше активна речовина зруйнується ще до того, як потрапить у крем.

3. У професійній дерматології гідрохінон рідко застосовують поодинці. Щоб посилити його ефективність та прискорити доставку у глибокі шари шкіри, створюють синергетичні комбінації.

   Золотим стандартом у лікуванні гіперпігментації вважається так звана формула Клігмана (Kligman's Formula) та її сучасні модифікації.

Ефективні комбінації (синергія)

• Ретиноїди (Ретинол, Третіноїн):
  Навіщо: Прискорюють оновлення клітин епідермісу (ексфоліацію). Завдяки цьому пігментовані клітини відлущуються швидше, а гідрохінон легше проникає до меланоцитів. Ретиноїди також запобігають окисленню гідрохінону всередині шкіри.
• AHA-кислоти (Гліколева, Молочна):
  Навіщо: Діють як хімічний пілінг, розпушуючи роговий шар шкіри. Гліколева кислота додатково допомагає підтримувати необхідний кислий рН (3.5–4.5) засоби, забезпечуючи стабільність гідрохінону.
• М'які глюкокортикостероїди (наприклад, гідрокортизон):
  Навіщо: Використовуються виключно в аптечних терапевтичних формулах за рецептом лікаря. Вони пригнічують запалення та подразнення шкіри, які неминуче викликають гідрохінон та ретиноїди, а також знижують ризик побічної гіперпігментації. В косметичній індустрії замість глюкокортикостероїдів додають солодку і всі її похідні.
• Інші освітлювальні компоненти (Койєва кислота, Арбутин, Вітамін С):
  Навіщо: Блокують синтез меланіну на різних етапах, створюючи багаторівневу атаку на пігментну пляму.

Аналогом ацетоніду флуоцинолону в аптеках є препарати на основі Синафлану (або Флуцинар) - це місцевий глюкокортикостероїдний препарат на основі флуоцинолону ацетоніду, який має виражену протизапальну, протиалергічну та протисвербіжну дію.

1. Повні структурні аналоги Синафлану (Синоніми)

Препарати, що містять ту саму діючу речовину (Флуоцинолону ацетонід):

Сінафлан (мазь 0.025%) — найдоступніший і найпопулярніший аналог від різних фармацевтичних заводів.
Флуцинар (мазь чи гель 0.025%) — імпортний європейський аналог.
Алергодерм (мазь 0.025%).
Сінафлан Форте-Дарниця (крем з підвищеною концентрацією - 0.1%).
2. Аналоги по дії (Близькі за силою стероїди)

Якщо вам потрібен аналог саме в мінімальної концентрації (низької сили), щоб безпечно використовувати його на обличчі у складі комплексних мазей (наприклад, формули Клігмана), то точними еквівалентами за силою дії (Class VI/VII) у готових аптечних формах будуть:

Гідрокортизон (мазь 1%) — найм'якіший і найбезпечніший кортикостероїд низької сили. Саме його найчастіше беруть для зменшення побічних ефектів гідрохінону під час приготування засобів для обличчя.
Дезонід (Desonide) 0.05% (крем або гель) - також відноситься до класу м'яких топічних стероїдів.
Алклометазон (Афлодерм) 0.05% - помірно-м'який стероїд, дозволений для застосування на ніжних ділянках шкіри та на обличчі.

Важлива примітка для формули Клігмана

Якщо аналог підбирається для створення мазі від пігментації з гідрохіноном: в жодному разі не використовуйте чистий синафлан або флуцинар 0.025% на обличчя тривалим курсом. Вони сильніші, ніж оригінальний флуоцинолон ацетонід 0.01%, і при щоденному нанесенні на обличчя довше 2-3 тижнів можуть викликати витончення шкіри (атрофію), періоральний дерматит і появу виражених судинних сіточек (купероза). Для особи безпечніше замінити його звичайною 1% гідрокортизоновою маззю.

З чим категорично НЕ МОЖНА поєднувати гідрохінон

У разі виробництва або одночасного нанесення на шкіру уникайте наступних компонентів:

• Пероксид бензоїлу (Benzoyl Peroxide) та Альфа-ліпоєвої кислоти. При одночасному нанесенні з гідрохіноном відбувається миттєва хімічна реакція окиснення. На шкірі можуть з'явитися тимчасові, але важкозмивні темно-коричневі або помаранчеві плями.
• Активи з лужним рН - призведе до швидкої деградації та потемніння гідрохінону у кремі.

Приклад класичної схеми застосування

1. Ранок: М'яке очищення Зволожуючий крем з антиоксидантами Обов'язковий сонцезахисний крем SPF 50 + (без нього гідрохінон викличе ще більшу пігментацію).

2. Вечір: Очищення Точкове нанесення засобу з гідрохіноном (на суху шкіру) Через 20–30 хвилин нанесення засобу з ретинолом.

Застереження: Наносити гідрохінон під очі категорично не можна.

• Шкіра навколо очей — найтонша, ніжніша і найчутливіша на всьому тілі. Застосування гідрохінону в цій зоні пов'язане з високими медичними ризиками:
• Сильне подразнення і опіки: через високу проникність тонкої шкіри гідрохінон миттєво викликає сильну еритему (почервоніння), лущення, свербіж і хімічний опік.
• Постозапальна гіперпігментація: подразнення шкіри навколо очей майже завжди призводить до зворотного ефекту — захисної реакції клітин-меланоцитів. В результаті синці або пігмент під очима стануть ще темнішими, ніж були до лікування.
• Небезпека для зору: при випадковому попаданні на слизову оболонку ока гідрохінон може викликати серйозне пошкодження рогівки.
• Ризик екзогенного охронозу: у зоні навколо очей цей побічний ефект (необоротне синьо-чорне потемніння шкіри) розвивається значно швидше через вразливість тканин.

Гідрохінон сильно сушить шкіру.

Лущення шкіри, сухість, почуття стягнутості і легке почервоніння - це найчастіші та найочікуваніші побічні ефекти в перші тижні застосування гідрохінону.

Чому це відбувається?

Пригнічення меланоцитів: Гідрохінон знижує вироблення меланіну. Меланін не тільки відповідає за колір шкіри, а й бере участь у її антиоксидантному захисті. За його різкого зменшення тимчасово порушується стабільність епідермісу.
Розчинники: для стабільності гідрохінону в засоби додають пропіленгліколь, спирт і кислоти. Ці компоненти покращують проникнення активу, але можуть руйнувати природний ліпідний бар'єр шкіри, що веде до прискореного випаровування вологи.
Ефект синергії: якщо ви використовуєте гідрохінон у складі формули Клігмана (разом з третиноїном/ретиноїдами), то сухість і лущення посилюються в кілька разів, так як ретиноїди примусово прискорюють оновлення клітин.
Як захистити шкіру від пересушування?

Правило 20 хвилин: наносите гідрохінон суворо на абсолютно суху шкіру. Якщо нанести його відразу після вмивання на вологе обличчя, він проникне занадто глибоко і викличе сильний опіковий свербіж і сухість.
«Сендвіч»-метод або закриття кремом: через 20–30 хвилин після нанесення гідрохінону обов'язково закрийте шкіру щільним базовим зволожуючим кремом.
Шукайте правильні компоненти у догляді: ваш денний або відновлюючий крем повинен містити цераміди холестерол, жирні кислоти, гіалуронову кислоту або пантенол. Вони відновлюють ліпідний бар'єр, який ушкоджує гідрохінон.
Знизьте частоту: якщо шкіра сильно лущиться і горить, перейдіть зі щоденного нанесення на режим «через день», поки шкіра не адаптується.

Давайте розробимо емульсію на основі гідрогенізованого лецитину, як основного емульгатора, потім візьмемо два загусники - цетиариловий спирт і бегениловий спирт, а також 2% масло бабасу, каприлик каприлові тригліцериди, сквалан, гідрохінон 2%, ретиноєва кислота 0,05%, із загусників візьмемо ксантан 0,2% і Aristoflex silk, ще думаю може взяти арабіногалактан або гумміарабік. Як заспокійливий та відбілюючий засіб візьмемо дікалія гліциризинат.

У нас вийде потужний терапевтичний рецепт (модифікована формула Клігмана, але без стероїду.

Зв'язка «гідрохінон (2%) + ретиноєва кислота (0.05%)»: Це класичний синергізм. Ретиноєва кислота прискорює оновлення клітин, за рахунок чого гідрохінон швидше добирається до меланоцитів і ефективніше прибирає пігмент.
Жирна фаза (Олія бабасу 2%, каприліки, сквалан): каприліки та сквалан - стабільні, неокислювані емоленти. Бабасу дає приємну текстуру та оклюзію, не забиваючи пори. Для гідрохінону та ретиноєвої кислоти стабільні олії — критично важливий фактор, оскільки будь-які нестабільні рослинні олії прискорили б їх руйнування.
Зв'язка «Цетеариловий + Бегеніловий спирти»: Прекрасні структуроутворювачі. Вони створять кристалічну решітку, яка допоможе гідрогенізованому лецитину утримати емульсію і дасть приємний «дорогий» фініш.
Розчинник: 10% пропіленгліколю - ідеальний об'єм, щоб без залишку розчинити 2% гідрохінону.

Гідрохінону та Ретиноєвій кислоті потрібен строго кислий pH (близько 4.0–4.5). Якщо pH підніметься вище 5.5, гідрохінон стрімко окислиться (крем стане коричневим протягом тижня), а ретиноєва кислота втратить стабільність.

3. Лецитин + Plantasense HP-30 

Натуральний лецитин допомагає створити ламелярну емульсію, до того ж  він додатково відновлює шкіру та зволожує її, але при цьому він  - примхливий емульгатор. У кислому середовищі (pH 4.0), та ще й під навантаженням 10% пропіленгліколю, він може не утримати систему поодинці. Тому до нього в пару візьмемо будь-який емульгатор, який витримує кислий рН. До прикладу, Plantasense HP-30.

4. Гуміарабік чи Арабіногалактан

• Арабіногалактан - це хвойний полісахарид, який не тільки працює як пребіотик, але й виступає чудовим природним со-емульгатором та стабілізатором масел. Він допоможе лецитину утримати структуру. До того ж він абсолютно стабільний у кислих середовищах.
• Гуміарабік також являється пребіотиком і слугує їжею для корисних бактерій (лакто- та біфідобактерій), також відігріє роль со-емульгатора та стабілізатора емульсій. Так що вибирайте на свій смак.

Оскільки гідрохінон окислюється від найменшого контакту з повітрям, без цих двох компонентів крем зіпсується в процесі охолодження:

Антиоксидант (Метабісульфіт натрію): 0.1–0.2% у водну фазу. Він прийме він удар кисню, захищаючи гидрохинон від потемніння.
Але його можна замінити хелаторами (ЕДТА або Фітинова кислота): 0.1–0.2%. Зв'язує іони металів (які завжди є у воді), що запускають реакцію окислення активів.
Зараз ми докладно розпишемо технологічну карту цього крему:

• Калію гліцирризинат (Дікалій гліцирризінат / Dipotassium Glycyrrhizinate) -  його введення повністю вирішує проблему зняття подразнення шкіри та гармонійно вписується у фізико-хімічну систему крему:

• Заміна стероїду: В оригінальній формулі Клігмана використовується гормональний стероїд для придушення дерматиту. Дикалій гліцирризінат (актив з кореня солодки) є одним із найпотужніших рослинних протизапальних агентів. Він ефективно гасить свербіж, почервоніння і лущення, що викликаються гідрохіноном і ретиноєвою кислотою, але при цьому безпечний для тривалого застосування.

• Стабільність при низькому рН: На відміну від ніацинаміду, дикалій гліциризинат зберігає свою стабільність і терапевтичні властивості в кислому середовищі (при цільовому рН 4.0–4.8), необхідному для гідрохінону.

• Додатковий синергізм проти пігментації: Гліциризинова кислота сама по собі м'яко пригнічує синтез меланіну, посилюючи загальну ефективність освітлення.

Технологічні нюанси, про які потрібно пам'ятати

Дикалій гліцирризінат є сіллю (електроліт). Хоча він і переноситься полімерами значно легше, ніж натрій PCA або будь-який актив РСА, він все ж таки може надавати невелику розріджувальну дію на гелеутворювачі. Стандартний робочий рівень у косметиці забезпечує ефективний заспокійливий ефект без надлишкового електролітного навантаження на емульсію. Він чудово розчиняється у воді при кімнатній температурі. Вводьте його у водну фазу перед емульгуванням або на етапі остигання (в активну фазу).

Актуалізована схема введення чутливих активів

Щоб ваша емульсія на лецитині не розвалилася і не потемніла, вводіть компоненти по температурних зонах:

Водна фаза (А): Вода + Дікалій гліцирризінат + Арабіногалактан + Хелатор (ЕДТА або натрія фітат) + Гелеутворювачі (Ксантан + Aristoflex Silk). Нагрівання до 70–75 °C.
Жирна фаза (Б): Масла (Сквалан, Каприліки, Бабасу) + Емульгатор, Со-емульгатори/Спирти (Цетеариловий, Бегеніловий, Лецитин). Нагрівання до 70–75 °C. Лецитин попередньо розмішати з рідкими оліями.
Активна фаза (В) - вводити при охолодженні (нижче 40 ° C):
Гідрохінон, попередньо повністю розчинений у пропіленгліколі.
Ретиноєва кислота, попередньо розведена в невеликій частині сквалана або каприліків із загальної жирної фази (оскільки вона жиророзчинна і боїться високих температур). Або взяти вже готовий розчин ретиноєвої кислоти.
Складемо детальну технологічну карту для створення стабільного, фізіологічного нічного крему.

Як основу розрахунку візьмемо порцію 100 грам. Це оптимальний обсяг для тестування рецептури, який легко масштабувати. Оскільки крем містить ретиноєву кислоту і гідрохінон, готувати його потрібно в умовах приглушеного світла (уникаючи прямих сонячних променів і яскравих УФ-ламп), оскільки активи фоточутливі.

 Технологическая рецептурная карта (на 100 г)

Покроковий технологічний процес

Крок 1: Підготовка активного концентрату (Фаза В)

В окремому невеликому лабораторному стаканчику зважте 10.0 г пропіленгліколю.
Додайте в нього 0.2 г метабісульфіту натрію або натрію фітату і ретельно перемішайте до розчинення (це створить захисне середовище).
Всипте 2.0 г гідрохінону. Акуратно помішуйте. Якщо розчиняється повільно, можна поставити стаканчик у теплу воду (водяну баню, строго до 40 °C). Розчин має стати абсолютно прозорим. Відставте його у темне місце.

Крок 2: Приготування водної фази (фаза А)

У головній термостійкій склянці відміряйте воду. Додайте ЕДТА, дикалій гліцирризінат та арабіногалактан. Перемішайте до розчинення.
Введіть гелеутворювачі: ксантан та Aristoflex Silk. Дайте їм постояти і набрякнути, потім перемішайте міксером до утворення гладкого однорідного гелю.

Крок 3: Приготування Жирної Фази (Фаза Б)

У третій склянці поєднайте каприліки, сквалан і масло бабасу - в цій суміші розмішайте лецитин. У вас залишиться 0.05 г ретиноєвої кислоти - її поки не додавайте (вона згорить при нагріванні). Залишіть буквально півложки сквалана в окремій ємності, щоб розтерти в ній ретиноєву кислоту пізніше. Або скоритсайтесь вже готовим розчином ретиноєвох кислоти.
Введіть у суміш олії + лецитин, цетеариловий та бегеніловий спирти та емульгатор.

Коли водна та жирна фази будуть готові, у водну фазу вводите жирну фазу та починаєте стандартне приготування емульсії. Коли емульсія досягне кімнатної температури, додаєте всю активну фазу, передостаннім вводите розчин гідрохінону і за ним лимонну кислоту. Зберігайте емульсію в щільно закритій тарі без доступу світла та повітря (щоб уникнути окислення гідрохінону).