Ретиноєва кислота

INCI: Retinoic Acid

Зовнішній вигляд: порошок від жовтого до помаранчевого кольору

Розчинність: найкраще в димексиді, в етоксидигліколі, в суміші спирту та полісорбату, частково в каприк каприлових триглицеридах

Дозування: 0,05-1%

• Для щоденного використання: 0,05-0,1%
• В маски: 0,15-0,5%
• В пілінги: 0,5-1%

Режим вводу: в активну фазу

Збереження: в сухому та темному місці. Порошок краще зберігати в холодильнику, так ви подовжите термін зберігання

Термін придатності: 05.28

Країна: Китай

Ретиноєва кислота — це найпотужніша та біологічно активна форма вітаміну А в дерматології. На відміну від інших ретиноїдів, клітини нашої шкіри здатні засвоювати та реагувати виключно на ретиноєву кислоту.

Ретиноєву кислоту часто називають "клітинним медіатором" або гормоноподібною речовиною, оскільки вона працює на генетичному рівні клітини.

Всередині ядер клітин шкіри (кератиноцитів, фібробластів та меланоцитів) існують спеціальні білкові рецептори. Ретиноєва кислота зв'язується з двома основними сімействами цих рецепторів:

1. RAR (Retinoic Acid Receptors) — рецептори ретиноєвої кислоти (мають підтипи alpha, beta, gamma.

Рецептори ретиноєвої кислоти (RAR) — це ядерні рецептори, які зв'язують ретиноєву кислоту (активну форму вітаміну А). Вони керують ростом клітин, їх поділом та розвитком тканин. Існують три підтипи цих рецепторів: alpha, beta та gamma, кодевані різними генами.

Підтипи рецепторів

• RAR-alpha:
  • Знаходиться в крові, печінці та багатьох інших тканинах.
  • Бере участь у творенні клітин крові.
  • Важливий для імунітету.

• RAR-beta:
  • Працює в центральній нервовій системі та легенях.
  • Діє як захисник від пухлин (пригнічує ріст ракових клітин).
  • Потрібен для розвитку мозку.

• RAR-gamma:
  • Головний рецептор у шкірі та хрящах.
  • Відповідає за ріст і старіння шкірних клітин.
  • Впливає на розвиток скелета.

Як вони працюють

• Ретиноєва кислота заходить у клітину.

• Вона зв'язується з одним із підтипів RAR.

• Рецептор об'єднується з іншим рецептором (RXA).

• Ця пара сідає на ДНК і вмикає або вимикає потрібні гени.

2. RXR (Retinoid X Receptors) — ретиноїдні рецептори Х.

Коли ретиноєва кислота з'єднується з RAR та RXR, вони утворюють комплекс, який проникає безпосередньо в ДНК клітини. Цей комплекс «вмикає» або «вимикає» певні гени, змушуючи клітину працювати так, як вона працювала в молодому віці.
Механізм дії:

Вплив на омолодження та шкіру

Прямий зв'язок з рецепторами запускає потужні процеси регенерації:

• Прискорення оновлення епідермісу: У молодій шкірі клітини оновлюються за 28 днів, з віком — за 45–60 днів (шкіра стає тьмяною та сірою). Ретиноєва кислота скорочує цей цикл назад до ~28 днів. Старі клітини швидше злущуються, відкриваючи гладку, сяючу шкіру.
• Стимуляція колагену (Типу I та III): Вона блокує роботу ферментів (матриксних металопротеїназ), які руйнують колаген під дією сонця та віку. Водночас вона змушує фібробласти активно синтезувати новий колаген та еластин. Це фундаментально зменшує глибину зморшок та підвищує пружність.
• Стимуляція гіалуронової кислоти: Ретиноєва кислота збільшує вироблення природних глікозаміногліканів у дермі. Шкіра стає більш щільною («насоченою») зсередини.
• Боротьба з пігментацією: Вона пригнічує роботу ферменту тирозинази та блокує передачу пігменту меланіну в клітини шкіри. Це вирівнює тон обличчя та прибирає вікові плями.

Відмінності: Ретиноєва кислота vs Ретинол ацетат та Ретинол пальмітат

Головна відмінність полягає в шляху конверсії (перетворення). Щоб будь-який ретиноїд почав діяти на рецептори RAR/RXR, він обов'язково має пройти трансформацію на шкірі до стану ретиноєвої кислоти.

Ось як виглядає цей ланцюжок і де в ньому знаходяться згадані вами компоненти:

Ретинол пальмітат / Ацетат - 1 крок - Чистий Ретинол - 2 крок - Ретинальдегід - 3 крое - Ретиноєва кислота

1. Ретиноєва кислота (Третиноїн)

• Кількість кроків до активності: 0 (це вже готова чиста форма).
• Ефективність: Максимальна. Діє миттєво після нанесення на шкіру.
• Подразнюючий потенціал: Дуже високий. Через відсутність «пом'якшувальних» етапів конверсії вона часто викликає лущення, почервоніння та сухість (ретиноїдний дерматит). Тому в рецептуру бажано включати багато зволожуючих та заспокійливих засобів.

2. Ретинол ацетат (Ефір ретинолу та оцтової кислоти)

• Кількість кроків до активності: 3 кроки перетворення.
• Ефективність: Низька в контексті швидкого омолодження. Молекула ацетату досить нестабільна в косметиці та повільно перетворюється шкірою на ретиноєву кислоту. Вона працює більше як загальний антиоксидант і засіб для базового живлення шкіри.
• Подразнюючий потенціал: Мінімальний. Рідко викликає лущення.

3. Ретинол пальмітат (Ефір ретинолу та пальмітинової кислоти)

• Кількість кроків до активності: 3 кроки перетворення.
• Ефективність: Найслабша серед антивікових ретиноїдів. Пальмітат — це велика молекула, яка природно накопичується в нашій шкірі як «депо» вітаміну А для захисту від УФ-випромінювання. Щоб перетворити її на ретиноєву кислоту, шкіра витрачає багато ресурсів, і ККД (коефіцієнт корисної дії) залишається дуже низьким. Вона чудово пом'якшує шкіру, але глибокі зморшки не розгладить. Отже, якщо порівнювати силу дії, то 0,15% ретиноєвої кислоти (робоча концентрація омолоджуючих засобів) за потужністю впливу на ДНК клітин дорівнює приблизно 1,5% – 2,0% ретинол ацетату або близько 5% – 7% ретинол пальмітату.

Ретиноєва кислота (третиноїн) практично нерозчинна у воді. Для її розчинення використовують органічні розчинники, такі як диметилсульфоксид (DMSO), етанол, хлороформ, диметилформамід (DMF) та метиленхлорид.

Основні розчинники та показники розчинності

• DMSO (диметилсульфоксид): висока розчинність (до 20–40 мг/мл і вище). Із власного досвіду, на 0,3% ретинолу потрвбно 13 гр димексиду. І потім, для стабільності розчину, особливо, якщо будете робити сироватку, додайте 1,5% лецитину (рідкого, якщо будете робити жиророзчинний варіан; або сухий, заздалегідь гідратований, якщо будете робити водорозчинний варінт).
• Етанол (95%): помірна розчинність (приблизно 2,7–6 мг/мл). Із мого досвіду, на 0,3 гр ретинолу потрібно 35 гр спирту.
• Етоксидигліколь/спирт/пентиленліколь - на 0,3% ретинолу додати 15% етоксидигліколю, розмішувати до того часу, коли половина ретинолу розмішається і розчин набуде помаранчевого кольору; далі додати спирт 15%, розмішувати до повного розчинення; далі для стабільності додати 10% пропандіолу або пентиленгліколю.
• Спирт та полісорбат-80: на 0,3% ретинолу взяти 25% спирту, розмішувати до того часу, поки ретинол не розчинеться на 50%, додати 15% полісорбату і розмішувати далі.
• Вода та водяні буфери: нерозчинна (менше 1 мг/мл)
• Процес розчинення ретинолу дуже полегшує магнітна мішалка або Ультрасоніки (ультразвукові очищувачі, вони мають дуже високу швидкіcть і ретинол прекрасно розчиняється).

Особливості процесу розчинення

• Допоміжні методи: для прискорення розчинення у водно-органічних сумішах або м'яких розчинниках часто радять застосовувати ультразвукову ванну (сонікацію) та інтенсивне перемішування, добре підійде магнітна мішалка.
• Чутливість до зовнішніх факторів: ретиноєва кислота в розчинах вкрай швидко руйнується під дією світла, тепла та кисню повітря. Роботу з розчинами проводять при слабкому або жовтому світлі, добре робити розчини вечором, при електричному освітленні. Так ви збережете ефективність ретинолу.
• Перехід у водне середовище: якщо потрібні подальші розведення у воді, концентрований розчин ретинолу додають поступово, слідкуючи, щоб загальна концентрація органіки була мінімальною воно не викликало осадження. Зверніть увагу, розчин ретинолу додають у водні або масляні розчини, не навпаки. Тобто, коли ви будете робити сироватку, то ви в уже готову сироватку додаєте розчин ретинолу!
• Ефективно зробити премікс ретинолу і розчинника (наприклад, спирту), щільно закрити, замотати склянку темною плівкою або одразу робити в непрозорій тарі, та залишити до ранку. За цей час порошок ретинолу стане м'яким і піддатливим і вам буде легко його розчинити.
• Ще для легшого розчинення, після часткового розчинення в спирті, потрібно додати Полісорбат-80 або рідкий лецитин. Так суміш дуже швидко розчиниться.

Для косметичних цілей розчинення чистої ретиноєвої кислоти (третиноїну) вимагає суворого дотримання технології. Це пов'язано з її високою нестабільністю та ризиком отримати сильні хімічні опіки шкіри при неправильному дозуванні.

Найкращими розчинниками для введення ретиноєвої кислоти в домашню або напівпрофесійну косметику є емоленти, косметичні олії та етиловий спирт.

Безпечні розчинники для косметики

• Диметилсульфоксид (Димексид): найкращий розчинник за силою дії.
• Спирт етиловий (96%): класичний косметичний розчинник. Дозволяє отримати однорідну рідку фазу, але його потрібно доволі багато.
• Пропіленгліколь / Етоксидигліколь: безпечні та м'які розчинники-компаньйони. Вони покращують проникнення активу та часто використовуються в сироватках. Але без додаткового додавання спирту або димексиду ви все рівно не зможете обійтись.
• Косметичні емоленти: тригліцериди (Caprylic/Capric Triglycerides) або ізопропілміристат. Вони допомагають стабілізувати ретиноїд в масляній фазі (креми, олії). Але перед цим все одно потрібно попередньо розчинити в димексиді або спирті.

Покрокова технологія розчинення

1. Первинний концентрат: розчиніть точну вагу порошку ретиноєвої кислоти у мінімальній кількості димексиду або 96% спирту до повного зникнення кристалів.
2. Введення в основу: поступово введіть отриманий концентрат у базову жирну олію (наприклад, джоджоба, сквалан) або готову кремову емульсію.
3. Температурний режим: температура бази не повинна перевищувати 35-40°C. Перегрів повністю зруйнує молекулу.
4. Контроль концентрації: для обличчя безпечна та ефективна робоча концентрація становить від 0,025% до 0,1%. Перевищення цих норм викликає сильний ретиноївий дерматит. Проте, в маски або концентровані сироватки дозування може становити до 0,3 - 0,5%.

Правила збереження активності

• Захист від світла: працюйте при приглушеному світлі. Готовий засіб розливайте виключно у флакони з темного скла.
• Захист від кисню: використовуйте тару з вакуумним дозатором. Контакт з повітрям швидко окислює розчин.
• Стабілізація: обов'язково додавайте в масляну фазу антиоксидант. Найкраще підійде вітамін Е (токоферол) у концентрації 0,5–1%.

• Абсолютний мінімум (при 10 мг/мл): 300 мг / 10 мг = 30 мл спирту. Для такого результату спирт має бути теплим (близько 30–35°C), а суміш необхідно довго та активно перемішувати (бажано в ультразвуковій ванні, я спробувала і мені дуже сподобалось). Також мені сподобалось робити розчини за допомогою магнітної мішалки, розчини готуються в рази швидше і самі розчини мають вищу якість, ніж розмішувати руками.
• Гарантоване розчинення (при ~4-5 мг/мл): 300 мг / 5 мг = 60 мл спирту. При такому об'ємі порошок розчиниться значно швидше і без ризику випадання миттєвого осаду. Розчин ви отримаєте миттєво але при цьому, спирту в вашій рецептурі буде доволі багато.
• Максимальний поріг (при низькій температурі чи слабкому спирті): до 100 мл.

Введення такої кількості спирту (30–60 мл) у кінцевий косметичний засіб суттєво змінить його властивості. Наприклад:

1. Концентрація в готовому засобі: Якщо ви робите класичний крем або сироватку з робочою концентрацією 0,05%, то 0,3 г ретиноєвої кислоти розраховані на приготування 600 грамів готового продукту. У такому об'ємі 30–60 мл спирту (це приблизно 5–10% від загальної маси) є цілком допустимою нормою, яка виступить консервантом та енхансером (покращувачем проникнення).
2. Альтернатива: Якщо об'єм готового засобу малий і ви не хочете додавати стільки спирту (щоб не пересушити шкіру), краще зробити первинний концентрат у диметилсульфоксиді (Димексиді). У ньому розчинність третиноїну становить 25–40 мг/мл, тому для 0,3 г порошку знадобиться всього 8–12 мл рідини.
3. Порада: під час розчинення у спирті ємність має бути щільно закрита, щоб спирт не випаровувався, а сам процес проводиться без доступу прямих сонячних променів, оскільки актив моментально руйнується. Дуже зручно розчин готувати в чашці-непроливайці. Насипаєте ретинол, додаєте розчинник, закриваєте кришкою чашку і трясете розчин. Потім, залишите його до ранку. В таких умовах ретинол не руйнується під впливом сонячних променів та повітря і не випаровуються розчинники.

Ефективні компоненти-партнери ретинолу: коензим Q-10, вітамін Е, вітамін С (особливо в формі содіум аскорбіл фосфат) - вони з ретинолом працюють приблизно в одному діапазоні рН, ніацинамід, який знімає подразнюючий потенціал ретинолу.